УКРАЇНСЬКИЙ ПОБУТ – МАКІТРА

44

Є багато цікавих українських рецептів. Є сучасні, наприклад, рецепти Эвгена Клопотенка. Є історічні, приміром рецепти Дарії Цвек. Та й в класиків ми знаходимо багато цікавинок. Наприклад, рецепт афинівки настоянки на афинах (чорницях), був записаний дружиною Івана Франка Ольгою. Його знайдено в записнику Івана Франка.

Національна українська кухня склалася в основному до XIX століттяа в його кінці і на початку XX століття вона вже була такоюякою ми її знаємо і сьогодніДо остаточного входження в продовольчий оборот «колоніальних» продуктів типу картоплі і томатів українське застілля мало відрізнялося від польського чи білоруськогоз невеликим впливом татарськихтурецькихросійських і західноєвропейських прийомів і традиційСклався і основний набір продуктів української національної кухніВ кухонний арсенал справжнього українця обов’язково входять бурякпшеничне борошнояйця і молочні продуктикартопля та інші овочібобові ізвичайносвинина і салоНу хіба хтось не пробував борщіголубцізапіканкисирникивареникикрученики і все таке …

Але не менш цікава історія українського побуту. І в простих речах можна знайти багато цікавого. От, наприклад, візьмемо просту макітру.

Етнографічні дослідження твердять, що до середини ХХ століття макітра була найбільш уживаним глиняним посудом в українських селах. Її використовували для розтирання маку, сиру та інших продуктів, для замішування тіста, зберігання круп, борошна, фруктів, приготування страв у печі.

Макітра використовувалася і для десертів. А десертів в Україні тих часів було багато.

Класична історія – це коли у макітру кладуть картоплю. Таких зображень сбереглося багато. Та й зараз фотографи часто роблять свитлину у центрі якої стоїть макитра з картоплею. Це тому, що картопля – один з найголовніших продуктів на столі пересічного українця.

 

Про популярність цього кухарського начиння свідчить і велика кількість приказок.

Та чи є в тебе щось в макітрі?!
Зовсім макітра порожня! (про людину, яка робить дурниці)

Змакітрити (придумати щось, знайти вихід зі скрутного становища)

Повна макітра розуму (правда, ця приказка часто вживалася в іронічному змісті)

Шоб ти собі макітру розбив! (український прокльон))

Макітра використувалася і для більш рідких страв. Наприклад, для мачанки (мочанки) або омочки.

Страви з кисломолочного сиру складали велику частину традиційного меню українців. До них відносяться мачанка і омочка.

Мачанка це – сир, перетертий зі сметаною чи вершками з додаванням солі, часнику та різної зелені: петрушки, кропу, базиліку. Споживали мачанку, вмочуючи в неї шматки хліба чи перепічки або подавали як присмак до вареної картоплі.

У Волинській області готували солодкий варіант сирної маси. Сир перетирали з вершками та цукром. Ця страва була обрядовою, її подавали як десерт на поминках та хрестинах. Чим одноріднішою була маса, тим кращою вважалася страва. Щоб досягти потрібної ступені однорідності, сир декілька разів протирали через дрібне сито.

– Але й добра омочка, як кал! – це була найвища похвала для страви) Ні, «кал», це не те, про що ви подумали)) Так на місцевому діалекті називалася густа грязюка, яка утворюється на дні вже майже висохлої калюжі)

До речі, базилік, чомусь, вважають приправою кавказької кухні. Але ж і в Україні він використувався в їжу сотні років, про що свідчить нам, наприклад, літопис Павла Халебського «Подорож антіохійського патріарха Макарія» (1654-1656 рр.) В описі монастирських садів Києво-печерської лаври автор пише: «Із зовнішньої сторони келій прекрасні палісадники з квітами, базиліком та іншими духмяними і чудовими рослинами, огороджені вишуканими решітками».

Макітра, яка використовувалася для розтирання маку, – зовсім непоказна. Вона не полив’яна ні всередині, ні зверху. Бо розтерти щось можна тільки об шорстку поверхню. А зовнішня сторона повинна бути шорсткою, щоб посудина не випорскувала з-поміж колін. Бо саме так і терли в макітрі, утримуючи її поміж колін.

Макітри, полив’яні тільки зсередини, частіше за все використовувались (залежно від розміру) чи для приготування їжі в печі, чи для замішування тіста. А полив’яні зсередини та зверху, та ще й гарно розмальовані – для зберігання продуктів.

Готуйте з нами і все буде смачно!